9. Соціальна тривога
Социальная тревога сильно мешает развитию коммуникативных навыков человека, ограничивает общение. Соціальна тривога, як психоемоційний розлад відрізняється від простої ситуативної тривоги.
При розладі, соціальна тривога, визначається за такими діагностичними критеріями:
1. Виражений страх ситуацій, коли людина може бути у центрі уваги і може зганьбитися, бути негативно оцінений.
2. Такі ситуації спричиняють сильну тривогу.
3. Ця тривога є безперечно надмірною і неадекватною.
4. Це призводить до уникнення таких ситуацій.
5. Через це значно порушується функціонування людини, погіршується якість її життя.
Ключевым страхом, при социальной тривозі є страх негативної оцінки «Що подумають_cc781905-5c5? . Прояви соціальної тривоги можуть бути найрізноманітнішими, наприклад людина боїться публічно виступати, спілкуватися як з незнайомими, так і зі знайомими людьми, боїться сказати "ні",_cc781905-5c5 -5cde-3194-bb3b-136bad5cf58d_або писати (читати) у присутності інших людей, користуватися громадськими туалетами і т.п. Цей розлад є досить поширеним і зустрічається у 12% людей. З цих людей приблизно 60% жінки та 40% чоловіки. Зазвичай цей розлад бере свій початок у підлітковому та/або молодому дорослому віці, в середньому 13 років. Однак соціальна тривога може з'явитися і в дитинстві, і в зрілому віці.
Якщо соціальну тривогу, як розлад, не лікувати, воно може приймати хронічний перебіг, істотно ускладнюючи життя і погіршуючи його якість.
Как и при других тревожных расстройствах, успешно, поддающихся излечению (избавлению от розлади), психотерапевтичним методом першого вибору є КПТ (когнітивно-поведінкова терапія).